Від Аргентини до Балі: історія Мерседес про життя, бізнес та самопізнання на острові
- Olga Kurak
- 4 черв. 2024 р.
- Читати 13 хв
Реальні історії про життя на Балі без стереотипів та кліше.
Розпочинаючи свій блог, я хотіла розповідати про життя експатів на Балі, які переїхали на острів, живуть та мають бізнес тут. Зробити це без прикрас та надуманих «інстаграмних» кліше про острів, де блогери описують його «як місце сили, де відкриваються чакри і всі проблеми зникають вже після першої церемонії в Убуді».
Водночас я щиро вірю в містичну силу Балі, де зараз теж живу. Цей острів приваблює, зачаровує, вчить приймати людей та ситуації, сповільнює наш темп життя. Як каже Мерседес, наша гостя сьогодні: «Ми не можемо рухатись швидше чим Балі».
З Мерседес (її інстаграм) ми знайомі понад два роки. Відкрита, життєрадісна, амбітна, вольова, харизматична – це про неї.
Плануючи нашу зустріч, я її спитала:
- Мерседес, я маю взяти у тебе інтерв’ю про твоє неймовірне життя.
- У мене дуже звичайне життя, але інтерв’ю я тобі дам, - скромно відповіла вона.
- Повір мені, у тебе неймовірне життя.
Коли ми зустрілись біля нашого басейну під вечір за келихом вина, мені здавалось, я вже багато знаю про неї, але ми проговорили 4 години, і це було не все. Тому зустрілись ще раз, проговоривши ще дві години. Мабуть, я могла б зробити цілу серію постів про неї, але постараюсь розповісти сьогодні найцікавіше.
Життя до переїзду на Балі
Оля (О.): Розкажи трохи про себе
Мерседес (М.): Я родом з Буенос Айрес, Аргентина. Вже чотири роки живу на Балі. Маю дві собаки: Лала та Лея. Закінчила факультет цивільної інженерії…
О.: Знаючи тебе, і твої інтереси зараз: астрологія, написання книг, готельний бізнес, цивільна інженерія – це щось зовсім інше? Чому такий вибір?
М.: Я люблю виклики в житті. І це був виклик поступити на цей факультет, отримати диплом, працювати за освітою.
О.: Я знайшла в інтернеті компанію, в якій ти побудувала успішну кар’єру: Odebrecht S.A., офіційно відомий як Novonor, є бразильським конгломератом зі штаб-квартирою в Сальвадорі, Баїя, Бразилія, що складається з диверсифікованих підприємств у сферах машинобудування, будівництва, хімічної та нафтохімічної промисловості.
Як ти туди взагалі потрапила?
М.: Знову ж таки, я люблю виклики (сміється). Я прийшла на посаду молодшого спеціаліста у віці 27 років і зросла до позиції директора. Мене мало цікавили гроші, але мені подобалась влада, але не влада, де ти всесильна і можеш керувати людьми, для мене це більше про лідерство, бути прикладом для інших, особливо жінок.
І все так було, як я мріяла. Я професійно зростала, отримуючи визнання серед колег і керівництва. Усе було чудово до 2015 року, саме тоді наша компанія стала центром корупційного скандалу, який прогримів на весь континент.
Незважаючи на всі обставини, я продовжувала працювати. Компанія пройшла певні юридичні процеси, після чого мене призначили директором проекту газопроводу в Кордоба, Аргентина. Це була моя мрія, яка здійснилася, хоч обставини були не такі, як я уявляла (сміється). Крім корупційного скандалу, компанія зіткнулась з фінансовими проблемами також. Я прийняла всі виклики і переїхала до Кордоби. Тим часом моя мама захворіла на рак і померла в 2017 році. Її смерть спровокувала процес переосмислення мого життя. Я почала питати себе: "Що я роблю зі своїм життям? Чи все, що я досягнула сьогодні, це те, що я хочу?" Я повідомила керівництво, що хочу звільнятись. Тоді мені запропонували посаду керівника південного регіону, який включав відразу кілька країн, але я відмовилась, хоч це рішення далось мені нелегко. Причина моєї відмови: робота на той час не давала відчуття завершеності, чогось не вистачало – я хотіла знайти чого саме, - «знайти себе».
В 2019 році я звільнилась. Мені тоді було 40 років.
О.: І ти поїхала на Балі?
М.: Ні (сміється), до Балі ще багато чого відбулось в моєму житті. Я хотіла знайти себе, і вирішила подорожувати, змінювати місця, країни, зустрічати нових людей, поки не втомлюсь. Мій знак за гороскопом - стрілець і подорожі – це моя стихія. Забула ще сказати тобі, що я фанат футболу. Я навіть хотіла бути президентом «Бока Хуніорс»*, футбольного клубу, за який я вболіваю. Тож багато моїх поїздок у житті також пов’язані з футболом.
Але повернемось до 2019 року. Після рішення подорожувати стільки, скільки вистачить сил та бажання, я відвідала Мексику, Бразилію, Німеччину, Майорку, Англію, Францію, Угорщину, Чехію, Швейцарію, Італію…
*«Бока Хуніорс» - один із сильніших і найпопулярніших аргентинських футбольних клубів міста Буенос-Айрес.
О.: Мерседес, ти все більше і більше мене вражаєш! Тобі недостатньо просто бути футбольним фанатом - ти ще хотіла стати президентом футбольного клубу.
Де саме в Італії ти побувала?
М.: Мілан. Я завжди цікавилась модою. Коли працювала в компанії, у мене була кімната, де було тільки взуття, щоб ти розуміла масштаб захоплення модою, речами, брендами. Мілан – це столиця моди. Ти знаєш, коли я звільнилась, у мене були збереження, але потрібно було думати, що далі і одна з моїх ідей була стати «інфлюенсером». Сьогодні, коли переглядаю пости з тих часів в інстаграмі, то здається, це не я робила, а якась інша людина.
О.: Ти слідувала якомусь плану чи ти просто їхала, куди душа забажала?
М.: Їхала, куди складались обставини їхати. Наприклад, я люблю Electro house, і на Ібіцу я поїхала сама просто, щоб послухати діджеїв. На Майорці я зустріла чоловіка, з яким на його вітрильнику здійснила подорож Середземним морем із Майорки до Барселони, а потім до Монпельє.
О.: Ого! От тепер поговорім про відносини. Як в цій сфері складалось у твоєму житті? І де тепер той чоловік з вітрильником?
М.: Чоловік з вітрильником «поплив» (сміється). Ми розійшлись. Це був болючий для мене досвід.
О.: Були ще якісь відносини в той період?
М.: Коли я подорожувала, то багато знайомилась через Тіндер. Були цікаві зустрічі, але більше нічого такого особливого не відбулось.
О.: До теми про відносини: ти була одружена?
М.: Так, я була одружена. Ми одружились з моїм колишнім чоловіком в 2006, у мене було весілля моєї мрії. Але в 2014 році ми розлучились.
О.: Чому так склались ваші відносини?
М.: Ми віддалились один від одного. Він був готовий до дітей, я була зосереджена на своїй кар’єрі в той момент. І ще я розлюбила. У мене дуже теплі почуття до Федеріко, так звати мого колишнього, я його поважаю, він близька мені людина, але цього було недостатньо. Ми залишились в гарних відносинах. Він зараз має сім’ю, дитину. Все добре. Я дуже щаслива за нього.
О.: Ти будувала сім’ю паралельно з кар’єрою, потім розлучилась, через рік трапився корупційний скандал в компанії, який вплинув на тебе, далі ти втратила маму і після всього ти звільнилась. Все якось послідовно відбувалось у тебе. Одна подія за іншою.
М.: Так, всі ці різні події вплинули на моє подальше рішення змінити повністю своє життя, щоб почати жити.
Чому Балі? Життя на острові.
О.: Ми спілкуємось з тобою вже 2 годину і ще не дійшли до Балі…
М: Ми вже близько. Я багато переїздила, постійно змінювала місця і на кінець настав той момент, коли я дійсно втомилась від подорожей, я не могла дивитись на валізу, тоді зрозуміла, потрібно визначатись, де я зупиняюсь, що роблю далі.
Це був грудень, а я не люблю зиму, тому Європа не була варіантом на той момент. В думках було «що робити». Я повернулась в Аргентину, хоч і не планувала там залишатись. Звідти я поїхала в Бразилію в ретрит тур.
О.: Чому туди? Чому ретрит?
М: Я давно цікавилась і цікавлюсь різними духовними практиками. Багато читаю. Була двічі в Індії. І цей ретрит – це був один зі способів допомогти собі. Я хотіла визначитись, які мої подальші дії.
Про Балі мені розповів мій колишній чоловік, який прочитав десь в журналі статтю про жінку, яка нагадала йому мене, бо так само звільнилась, побудувавши успішну кар’єру, покинула все і поїхала на Балі, і на той момент працювала онлайн. Мене захопила ідея поїхати на Балі. Через інтернет знайшла компанію, яка організовує тури на Балі і в січні 2020 року я приїхала в Убуд.
О.: Твоя розповідь дуже нагадує історію Елізабет Гілберт, яку вона висвітлила в автобіографічній книзі «Їсти Молитись Кохати». Так само: успішна кар’єра, відносини, розлучення, подорожі, пошук себе, Балі …
М.: Так, цей фільм, який я бачила багато разів, та книга дуже надихнули мене, і я теж написала книгу .
О.: Це автобіографічна книга? ЇЇ можна десь придбати?
М.: Це не автобіографічна книга, але я багато використала подій з власного життя. Електронну книгу можна придбати на Amazon.com (посилання). Написання книги – це був мій терапевтичний процес, який допоміг мені пережити всі сумні події, особливо втрата моєї мами, та зміни, які відбувались в моєму житті. Книга вийшла в 2021 році. Я мріяла опублікувати її, сподівалась на успіх, але далі видавати потрібно було за власні гроші. Видавництва не беруть так просто в друк рукописи. Але все одно я дуже щаслива, що написала її. Я багато переосмислила в житті після книги.
О.: Ти поїхала на Балі в січні 2020, в середині березні розпочався локдаун. Що ти робила?
М.: Насправді я з першого дня знала, що хочу залишитись на острові довший період. І локдаун в якійсь мірі допоміг в цьому. Я вирішила пожити в різних місцях на Балі, щоб зрозуміти, де подобається найбільше, - і зупинилась в Улувату, де і зараз живу та маю бізнес.
О.: Яким було Балі в часи локдауну?
М.: Чудовим. Звісно це були важкі часи для місцевих та бізнесу тут, які залежали від туризму. Але для нас, експатів, які жили на Балі під час локдауну – це був дуже спокійний період. Я могла бути одна в океані, коли займалась серфінгом на Паданг Паданг. Нікого більше не було. Доступні ціни, спокійно, відсутній трафік. Знайомилась з людьми, відпочивала, проводила час з друзями.
Як розпочати бізнес на Балі. Історія створення Elemen Uluwatu Villas та поради майбутнім інвесторам.
О.: Поговорім про бізнес на Балі. Коли ти вперше задумалась про бізнес на острові?
М.: Вкінці 2020 року задумалась про нерухомість на Балі. Почала цікавитись, які варіанти можливі тут, робити перші прорахунки. Я вже була знайома з твоїм Сантьяго. Він показав мені будинок Лули, для якого розробив архітектурний проєкт (Villa Makakai Instagram). Мені дуже сподобалась його вілла. Ще я була дуже обережна з рішенням, чим хочу займатись далі, щоб не повернутись в стан, коли я працювала в компанії. Коли я працюю, то можу бути, як «машина» - працювати багато та без відпочинку. Я не хотіла опинитись знову там, звідки втекла. Тому на початку розглядала невеликий проєкт: вілла для мене і дві студіо для оренди.
О.: Я знаю, у тебе зараз значно більший бізнес, ніж ти планувала на початку, і у тебе є бізнес-партнер. Що змінилось в процесі?
М.: Я не планувала партнерство взагалі. З Марілія, моєю бізнес-партнеркою, ми познайомились, коли я жила в одному з готелів в Улувату, де вона проходила практику на рецепції. На початку ми були тільки подругами, вона планувала спільний бізнес з іншою дівчиною, але не склалось у них на той час. Марілія все одно хотіла щось робити на Балі, тому запропонувала мені створити спільний проєкт. Чесно кажучи, я вагалась на початку, але потім погодилась. У нас різниця у віці 20 років , яку я бачила, як перевагу: Марілія могла додати в проєкт щось цікаве, нове, притаманне її віку; я мала значний управлінський досвід – ми могли зробити щось більше, об’єднавши зусилля.
В жовтні 2021 року підписали договір на оренду землі. Далі почали працювати над архітектурним проєктом з Сантьяго.
В січні 2022 року розпочалось будівництво.
О.: Як пройшов процес оформлення землі, документів на Балі? Поділись досвідом будівництва на острові.
М.: Жодних проблем у нас не виникало в процесі оформлення всіх документів. Тому перша рекомендація, хто хоче розпочати бізнес на Балі, - знайти надійну консалтингову компанію, яка допоможе з усім, від відкриття фірми, оформлення та підписання договорів на землю та будівництво, далі буде вести бухгалтерський облік та консультувати по всім питанням, які виникають в процесі. Ми задоволені консалтинговою компанією, з якою співпрацюємо з 2020 року.
Для мене особисто було важко звикнути до думки, що ми не є власниками землі, а тільки орендарі на 25 років з можливістю продовження договору оренди.
Про досвід будівництва – це окрема історія. Я інженер, працювала на промисловому будівництві, де безпека працівників завжди на першому місці. Тут люди працюють без касок, рукавиць, босоніж. Відсутні загальне планування проєкту, не дотримуються базових правил ведення будівництва. У мене на початку був шок.
Коли ми підписували договір з забудовником, там було вказано, що будівництво буде завершене через 8 місяців – і я відразу знала так не буде. Він був готовий через 12 місяців. В процесі будівництва ми підписали договір на додаткову землю, таким чином проєкт збільшився. І друга частина проєкту теж була завершена з затримкою в 4 місяці. На сьогодні наш готовий проєкт включає: 6 вілл (1 спальня), 2 вілли (2 спальні), 1 студіо.
О.: Як ти реагувала на затримки?
М.: Я не хотіла псувати відносини з місцевими, сваритись, хоч могла вимагати виконання штрафних санкцій згідно договору, але я для себе вирішила «нехай все йде, як іде». Це також хороший життєвий урок: на Балі ми сповільнюємо ритм життя, до якого звикли в своїх країнах, де все має бути блискавично і «згідно умов договору». Тут так не працює. Терпіння та прийняття – тільки це спрацьовує на Балі. За всі роки на острові я зрозуміла одне: «ми не можемо рухатись швидше чим Балі». Тому відпустила ситуацію. І головне, якщо дивитись на кінцевий результат, – ми дуже задоволені.
О.: Розкажи більше про ваш проєкт Elemen Uluwatu Villas project (Instagram)? У нього дуже цікава концепція, де брали ідеї.
М.: Коли ми розпочинали проєкт з Марілія, то хотіли створити щось зі змістом, ідеєю, яка об’єднує весь проєкт. Я цікавлюсь астрологією, Марілія запросила експерта з фен шуй, і взагалі ми на Балі, де природа завжди надихають, – тому ми об’єднали наш досвід в наступній концепції: в астрології є чотири елементи (земля, вогонь, повітря, вода), в фен шуй їх 5 (вода, дерево, вогонь, земля, метал), додали фізичні виміри (простір, час), так кожна вілла була названа одним з цих елементів (вілла вогонь, вілла повітря, вілла вода, вілла дерево, вілла простір і т.д.) і вже відповідно до назви підбирали інтер’єр та дизайн. Також для нас було важливим створити таку атмосферу в віллах, де гості себе будуть почувати, як вдома. Як вказано на нашому сайті «Feel at home away from home» (відчувай себе вдома далеко від дому).
О.: Коли ви прийняли перших гостей?
М.: Перший гість заїхав 1 червня 2023 року.
О.: Це вже рік пройшов. Яка завантаженість була за цей період?
М.: В цілому за рік 85%.
О.: Чудовий результат. Згідно з твоїми прорахунками все йде по плану?
М.: Коли я робила прорахунок бізнесу, то рахувала все згідно цін під час локдауну. Згідно перших прорахунків проєкт мав окупитись через 10-12 років. Зараз це десь 3 роки.
О.: Звучить неймовірно! Ось що значить розпочати бізнес в правильний час. Ти не боялась розпочинати готельний бізнес без досвіду?
М.: Ні, я була впевнена в собі. Я працювала в ресторанному бізнесі з 18 до 24 років. Починала працювати офіціанткою, касиром, з часом стала менеджером заходів. Тому у мене є досвід роботи у сфері гостинності. Плюс мій досвід управління великими проєктами.
О.: Мерседес, я вражена. Ти встигла ще і в ресторані попрацювати.
Які ти дала б поради людям, які планують бізнес на Балі?
М.: Перш за все, прислухайтесь до себе, не слухайте, що кажуть інші. Ми коли починали, навколо було дуже багато «радників», які розповідали, що і як нам робити, який по масштабу бізнес будувати. На сьогодні більшість цих людей так нічого і не відкрили.
Робіть дослідження на Балі того напрямку, де плануєте інвестувати: чи це купівля нерухомості, відкриття ресторану чи йога студії. Не довіряйте просто комусь на слово.
У вас повинен бути план. Реальний план. Не тільки про «неймовірні прибутки».
Будьте розсудливі! Якщо ви плануєте будувати щось в кредит, та паралельно жити з доходів бізнесу – це додає певні ризики. Ви будете дуже чутливі, якщо з бізнесом піде щось не так. Завжди кажу: «Будьте розумні».
Я вже казала сьогодні: ми не можемо рухатись швидше чим Балі. Прийміть цю реальність. В іншому випадку будете багато нервуватись та хвилюватись, а це погане поєднання не тільки для бізнесу, а й для життя в цілому.
О.: Зараз багато скандалів, пов’язаних з надмірною кількістю масштабних будівництв та їх негативним впливом на навколишнє середовище та культуру Балі. Яка твоя думка щодо цієї ситуації?
М.: Мене це теж турбує. Я боюсь, що ми можемо зруйнувати Балі, його унікальність. Так, я теж девелопер. Хоч наш проєкт не є великим, побудований згідно норм та вимог, ми все одно відчуваємо відповідальність за вплив, який здійснюємо. Тому для нас важливо підтримувати місцеве населення, дотримуватись їх традицій. Я відчуваю себе захищеною, коли бачу, як місцеві жінки роблять ранішні підношення в Elemen Uluwatu Villas чи тут, де ми живемо з тобою. У нас в команді працюють балійці.
Улувату дуже стрімко забудовується і у нас вже виникають проблеми з електрикою та водою. Якщо місцева влада не вирішить ці питання в найближчому майбутньому, це буде мати дуже негативний вплив на всі бізнеси та якість життя в цілому тут.
О.: Коли ми мали розмову з Тоні (його інтерв’ю можна почитати тут), ти його теж знаєш, бразилець, який зараз живе та має бізнес на Балі, він теж озвучив ті самі хвилювання. Будемо сподіватись, що місцевий уряд почує всіх.
М.: Так, будемо вірити.
Про відносини, любов та уроки, які вже пройдені на Балі.
О.: Пропоную на цій ноті перейти від бізнесу до особистого життя на Балі. Я коли їхала на Балі, у мене всі питали чи я їду за своїм Бардемом (актор з фільму “Їсти Молитися Кохати). Тебе також надихнув фільм написати книгу і у вас багато чого схожого з головною героїнею фільму. Ти зустріла свого «Бардема»?
М.: Ти ж знаєш, як у Ліз та Філіпе все закінчилось – вони розійшлись через декілька років. Але відповідаючи на твоє питання: я ще не зустріла свого Бардема. Я до сих пір вивчаю , що таке стосунки для мене, як залишатися вірною собі, не втрачати себе у парі. Я не хочу бути емоційно-залежною у відносинах.
О.: Що ти маєш на увазі «залежною»?
М.: Тобі буде боляче, якщо ви розійдетесь з Сантьяго?
О.: Звісно.
М.: Я про це кажу, я не хочу ставати залежною у відносинах, - страждати, якщо щось піде не так.
О.: Розумію. Але після розриву відносин відчувати біль – це природно, є різниця між здоровою емоційною прив’язаністю та нездоровою залежністю.
М.: Я хочу бути вільною від всього цього. Любити, але не залежати від тих почуттів.
Боляче — так, але страждати — це інше. Ти не можеш уникнути болю, але страждання – це вибір. А коли є залежність, зазвичай є страждання. Я хочу бути вільною. Любити, але не залежати від цих почуттів.
О.: Ти знаєш, я нещодавно писала пост про місця, де знімали фільм «Їсти Молитися Кохати» на Балі (пост тут), то я передивилась знову фільм. Тому зараз твої слова мені нагадали ситуацію, коли Ліз боялась розпочати відносини з Феліпе, бо тоді вона втратить баланс, який так довго шукала. Кетут їй дуже гарно відповів: «Деколи в житті втратити баланс через любов – це і є частина збалансованого життя». Це з тої ж серії про залежність та страждання, які ти говориш…
М.: Можливо, у будь-якому випадку я в процесі самодослідження, як я бачу майбутні відносини для себе.
О.: Минулого року восени у тебе виявили меланому під час планового огляду. Перша моя реакція, коли я дізналась, - це шок. А далі велика повага до того, як ти себе поводила. Чітко визначившись, що ти зробиш все можливе, щоб бути здоровою. Бо ти знаєш, що будеш жити довго здоровою і щасливою. І послідовно йшла до цієї цілі. В тобі тоді було стільки сили духу. А як ти сприйняла цю ситуацію?
М: Як знак. Я сприйняла цей діагноз, як знак, що я не можу повертатись в ті стани, в яких була, коли будувала кар’єру, до тої одержимості. Зараз я хочу зосередитись на собі. Ніякого розширення бізнесу, можливо колись, але не тепер. В планах займатись собою, вивчати та практикувати астрологію, писати книги. Нещодавно я почала вивчати йогу і мені це дуже подобається. Я хочу жити в балансі.
О: Бажаю тобі балансу в житті! Чим ти займаєшся на Балі?
М: Займаюсь серфінгом, ходжу на пляж зі своїми дітьми (собаками), займаюсь спортом, астрологією, зустрічаюсь з друзями.
О.: За чим ти сумуєш в Аргентині, коли ти на Балі?
М.: Сім’єю, моїми племінницями, друзями, хорошим аргентинським вином і асадо*.
*Асадо (ісп. [aˈsaðo]) — це техніка приготування жареного м'яса, яке готується на грилі чи відкритому вогні, поширена в Аргентині, Болівії, Чилі та інших країнах Пд. Америки. Також так називають соціальну подію, коли влаштовують або відвідують барбекю в країнах Південної Америки.
О.: Як ти розділяєш час перебування між Балі та Аргентиною?
М.: Минулого року я провела прекрасні 4 місяці в Аргентині. Однак більшість часу протягом року я все таки проводжу на Балі. Поки так. А там побачимо…
О.: І останнє питання: Ти щаслива тут?
М.: Так, я щаслива.
О.: Мерседес, дякую за приємну змістовну розмову.
М.: І тобі дякую.
На цьому ми завершуємо наше інтерв’ю. Сподіваюсь вам було цікаво. Якщо маєте питання, питайте в коментарях. Я обов’язково передам їх Мерседес, щоб отримати відповіді.
До наступної зустрічі,
Оля.
Comments